Новини

Як стало відомо,  на українських автошляхах наразі намагаються  тестувати додаток «Поліцейський в смартфоні», за допомогою якого водії зможуть фіксувати порушення правил дорожнього руху один одного і відправляти відео в поліцію. Його розробники прагнуть довести,  що мобільний додаток «допоможе навести порядок на дорогах» і стане «суттєвим доповнення до камер відеофіксації порушень водіями правил дорожнього руху».

Як розповів засновник стартапу Олексій Афонін, в тестовій версії додаток було запущено ще влітку 2020 року. За цей час його скачало близько 16 тисяч користувачів в країні. Сутність цього нововведення полягає в тому, що спеціальний мобільний додаток перетворює смартфон водія в смарт-відеореєстратор. Таким чином водій може легко записати і зберегти маневри порушника на дорозі і переслати це відео в поліцію.

Поки проходить тестування, відео порушень відправляють із заявою в поліцію від імені громадської організації «ДешкемЮЕй». Патрульною поліцією, як стверджують в організації, нібито  вже виписуються постанови про штрафи на підставі таких звернень громадян. Втім (і це є надзвичайно суттєвим моментом!) законодавство поки не зобов'язує притягувати до відповідальності водіїв на підставі відеофіксації порушень за допомогою «поліцейського в смартфоні».

Творці dashcamUa заявляють, що аби зробити це нововведення більш ефективним,   вони нібито готують спільно з МВС  проект відповідних змін до законодавства України. До речі, для заявників, ймовірно, буде передбачено механізм виплат винагороди в розмірі 20% від штрафу, сплаченого порушником.

Поза всяким сумнівом, будь-яке нововведення, которе спрямоване на підвищення рівня безпеки на вітчизняних автошляхах, має оцінюватися позитивно. Але... Лише якщо мова не йде про проекти, котрі, принаймні на нинішньому їх рівні, викликають досить серйозні сумніви із точки зору їх юридичної обгрунтованості та забезпечення на рівні законодавства України. Безліч постанов про штрафи, що будуть виписані на досить сумнівних підставах призведуть лише до величезної кількості судових позовів щодо їх спростування і ні до чого більше. Окрім того, подібні «новації» можуть викликати обурення в суспільстві, та, кінець-кнцем спрацювати на дискредитацію ідеї автоматичної фіксації порушень ПДР, як такої.

Чи треба нам «винаходити велосипеда»  у справі, де вже інсують перевірені практикою та часом рішення у вигляді комплексів автоматичної фіксації порушень ПДР? Чи ж не краще державі зосередитися на якомога більш широкому їх впровадженні та вдосконаленні, аніж витрачати час та кошти на непевні експерименти?