Україна – не Данія. На жаль…

Якнайширше запровадження систем відеонагляду, спрямованих на забезпечення безпеки громадян є сьогодні повсемісним трендом Європи. Пильне електронне «око» бере під свій контроль навіть  країни Скандинавії, котрі  традиційно вважалися територією Старого Світу, що в найменшій мірі потерпає від злочинів та правопорушень. На превеликий жаль, Україна, котра, будемо відверті, аж ніяк не може досі похизуватися ідеальною законослухняністю власних мешканців,  у питанні запровадження відеонагляду, як то кажуть, «пасе задніх». То, може, варто придивитися до корисного європейського досвіду?

Так, уряд Данії сьогодні планує запровадити «значно більше» поліцейського спостереження у вигляді 300 нових камер безпеки, які правоохоронні органи зможуть встановити на власний розсуд. Цей крок може означати набагато більше камер, спрямованих на громадські будівлі. Проблемне питання полягає в тому, що згідно з чинним данським законодавством, публічний простір, до якого є вільний доступ, не може контролюватись камерами. Втім, простір – простором, а безпека стоїть все ж-таки на першому місці.  Владі Данії є, через що хвилюватися -  цьогоріч в Копенгагені сталося 13 вибухів, і що за 180 злочинів протягом перших семи місяців 2019 року було засуджено 180 членів банд.

Прем'єр-міністра Данії Метте Фредеріксен з цього приводу заявила, що цей захід є серйозною зміною підходу Данії до громадського нагляду. «Зараз ми йдемо дуже далеко з розширенням спостереження, тому що це виявилося дуже корисним ресурсом», - сказала вона. Прем'єр-міністр додала, що хоче, з огляду на потреби забезпечення громадської  безпеки та необхідність попередження злочинів і правопорушень,  дозволити поліції «спостерігати широко, а не лише вузько». Оце, власне, і є дійсно європейський підхід: права людини захищаються, перш за все, через збереження її життя та здоров’я, забезпечення недоторканності майна та усунення будь-яких можливих погроз.

Компанія «Українські системні інновації» вже сьогодні піклується про те, аби мешканці України могли почувати себе не в меншій безпеці, аніж громадяни будь-якої європейської держави. Ми – поки що не Данія, але ж маємо прагнення долучитися до найвищих світових безпекових стандартів.